Виборювали незалежність сто років тому і нині: у Полтаві панахидою вшанували пам'ять Героїв війн з Росією

У Свято-Успенському кафедральному соборі Православної Церкви України відбулася панахида по усіх захисниках України, які захищали державну незалежність у різні історичні періоди. Традиційно захід організували Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, Полтавська єпархія ПЦУ та Кафедральний Свято-Успенський собор.

Панахиду відправив старший капелан Полтавської єпархії ПЦУ о. Іоан (Луценко). Він пом’янув імена Героїв – учасників 2-го Зимового походу Армії УНР з Полтавщини та кожного з 15 вбитих восени 2021 року російськими окупантами та проросійськими сепаратистами воїнів російсько-української війни. «Маємо пам’ятати і шанувати наших Героїв – захисників України різних поколінь», — звернувся до присутніх о. Іоан.

Участь у вшануванні захисників взяли курсанти й викладачі Полтавського військового коледжу сержантського складу Інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут, співробітники Полтавського обласного управління СБУ, облвідділу Міністерства у справах ветеранів України, територіального центру комплектування та соціальної підтримки й ветерани російсько-української війни.

Особливістю цієї панахиди було вшанування пам’яті уродженців Полтавщини — учасників 2-го Зимового походу Армії УНР — героїчної спроби сто років тому, у листопаді-грудні 1921 року, звільнити УНР від російсько-більшовицьких окупантів. «Сьогодні вшановуємо пам’ять воїнів Армії Української Народної Республіки – нашої першої у ХХ столітті держави. Це справжній урок історії, який дає змогу усвідомити: ворог і тоді, й зараз – російський імперіалізм. І сьогодні біля наших кордонів скупчується велика кількість ворожого війська»,— – наголосив регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

За його словами, дослідникам вдалося з’ясувати імена і прізвища учасників 2-го Зимового походу Армії УНР — вихідців з Полтавщини. Це: підполковники Микола Чижевський, Григорій Дугельний, Юрій Климач, Олекса Угніч; міністр внутрішніх справ УНР Григорій Чижевський;військовий армії УНР Іван Ващенко; козаки Микола Решетників, Кузьма Мироненко, Василь Шевченко, Іван Колінко, Ілько Клепач, Гнат Шапа, Микита Шеденко, Данило Петриченко, Федір Щербак, Іван Іщенко, Іван Іваницький, Яків Дейкун, Мусій Шкіра, Марко Павленко, Петро Оксеменко, Андрій Головченко, Семен Кириченко, Олександр Чуб, Микола Шиян, Василь Яцина, Олексій Кириченко, Грицько Моцак, Василь Томашевський, Василь Мілігур, Петро Ілляшенко, Трохим Колісниченко, Дмитро Гончарів, Лука Червяк, Данило Макаренко;писарі Іван Арцик, Яків Швець; інтендант Петро Невідничий; санітари Андрій Нестеренко, Микола Дяченко;урядовець Іван Хорольський; хорунжі Шевченко Григорій,Семен Єременко, Хоменко Олександр, Черниш Володимир, Петро Головко;артилеристи Сулімовський Павло, Роман Митрофан;поручник Михайло Герасимчук;генерал-хорунжий Володимир Янченко;хорунжі Микола Стахівський,Юрко Демків; підхорунжі Трофим Хилюк, Павло Шаповал, Іван Прокопенко, Оникій Богун; господарник Микола Лазаревич; чотовий Гаврило Пригода; кіннотники Іван Порода, Василь Куценко;сотники Микола Пшеничко, Грицько Маслівець, Григорій Сулима;бунчужний ІлькоЛевуцький; піхотинці Михайло Ковальський, Семен Головань, Яків Шепель, Леонід Мартинюк.

Протягом поминальної служби курсанти тримали у руках портрети 15 полеглих восени 2021 року Захисників України. «Восени цього року інтенсивність бойових дій на Східному російсько-українському фронті зросла. ООС зафіксував, що протягом вересня, жовтня і листопада російські окупанти вчинили 698 обстрілів по позиціях Збройних сил України. Поранення отримали 76 воїнів. За незалежність України на російсько-українському фронті полягло 15 Захисників-Героїв, наймолодшому 24 роки. Восени загинув і сержант Георгій Халіков з 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр», мешканець Полтавщини», — розповів Олег Пустовгар. Після панахиди він поіменно згадав 15 полеглих восени цього року Героїв, їхні біографії, досягнення на службі та обставини загибелі.

Олексій Куленко, служив у бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка. Раніше у морській піхоті. Уродженець Кропивниччини, село Покотилове Голованівського району. Загинув 11 вересня внаслідок осколкового ураження в голову на позиції біля Причепилівки, Луганщина. Залишилися батько і троє дітей.

Денис Герман, боєць 74 бригади. Уродженець Запоріжжя. Загинув 11 вересня в результаті артобстрілу.

Артур Голуб, служив у 503 окремій механізованій бригаді. Уродженець Житомирщини, місто Малин. Загинув 12 вересня внаслідок влучання керованої ракети у його автомобіль. Залишилися мати, молодший брат і син.

Валентин Чепурний, служив у бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка. Уродженець Херсонщини, село Високопілля. Після лікування в шпиталі, вирішив завершити службу й контракт завершився 10 вересня. Приїхав забрати документи і загинув під час мінометного обстрілу.

Дем’ян Данилів,служив у бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка. Уродженець Львівщини, село Рудники Стрийського району. У 2020-му вступив на «заочку» істфаку Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дем’ян загинув 13 вересня унаслідок кульового поранення на позиції в в Новоайдарському районі.

Віктор Молостов, служив у бригаді імені гетьмана Івана Мазепи, з 1987-го мешкав на Харківщині, село Новоолександрівка. Загинув унаслідок підриву на міні. Залишилися дружина та двоє дітей.

Олексій Стрижак, уродженець Січеславщини, місто Зеленодольськ. Більше шести років на війні, останній контракт — у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Загинув біля села Кам’янка на Донеччині від артобстрілу.

Майстер-сержант Георгій Халіков, 93 окрема механізована бригада «Холодний Яр». Мешканець Полтавщини, в ЗСУ з 2016-го. У Георгія залишилося троє синів, один із них — служить в 93-й. Георгій загинув 26 жовтня внаслідок артобстрілу біля Гранітного. Поховали на Одещині поруч із батьками.

Віктор Рачугін, 17 окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка. Уродженець Запоріжжя, підписав контракт із ЗСУ в 2021-му. Загинув 27 жовтня під Новотошківським унаслідок снайперського обстрілу.

Сергій Єлисєєв, 128 бригада. Уродженець Дніпра. Сергій загинув 2 листопада під Павлополем від снайперського обстрілу. На війні з 2015-го. Залишилися дружина, п’ятирічний син, батьки, бабуся і прабабуся, яка пережила ще Голодомор (!).

Головний сержант Віталій Павлисько, 24-ї омбр імені Короля Данила. Уродженець Львівщини, Яворів. Служив із 2014-го, був поранений в 2017. Загинув 7 листопада від обстрілу позиції поблизу Новозванівки від розриву міни 120 мм. Залишилися батьки, дружина, дочка і син.

Майстер-сержант Вадим Федосєєв, 79 бригада. Уродженець Миколаївщини. В бригаді — з 1992-го, виконував місіїі в Сьєрра-Леоне. 12 листопада авто з ним і підполковником Прусовим наїхало на міну поблизу села Нижньотепле. Обоє загинули.

Підполковник Руслан Прусов, 79 бригада. Син українки й татарина, уродженець Одещини, Болград. У бригаді з 2002-го. Учасник боїв у ДАПі. Загинув 12 листопада.

Уберт Мрачковський, 8 полк ССО. Мешканець Хмельниччини. Снайпер підрозділу 8-го окремого полку спеціального призначення, також служив у десанті. Колосальний досвід і внесок у розвиток Сил спеціальних операцій. Загинув 19 листопада в районі Причепилівки. Залишились дружина і двоє дітей.

Алі Алхаслі, 54 бригада імені гетьмана Івана Мазепи. Народився у Баку, мешкав у Харкові. Підписав контракт у 2018-му. Алі загинув 26 листопада близько 16:00 на позиції біля Новомихайлівки, снайпер.

Захід проходив з дотриманням карантинних обмежень, встановлених Постановою КМУ.

Інформацію надали  Полтавська єпархія ПЦУ  та Північно-східний міжрегіональний відділ УІНП