[ad_1]


19-го лютого депутати Полтавської міської ради проголосували за призначення старост у сільські громади.  Нагадаємо, після проведення територіально-адміністративної реформи утворили Полтавську ОТГ, до якої увійшли десять старостинських округів. У кожен із них потрібно було призначити керівника, який мав би стати комунікатором між Полтавою та, власне, старостатом.
Того дня своє призначення на посаду старости Абазівського старостинського округу отримав і 19-річний Олександр Кравченко. На юний вік кандидата звертали увагу під час обговорення претендентів на посади старост депутатами міської ради, проте Олександра нібито у Абазівці знали і підтримували. Тому міський голова Олександр Мамай виніс і його кандидатуру, разом із іншими на голосування. Тоді більшістю голосів депутатів усіх кандидатів на посади старост затвердили. Через півроку після цього ми побували у Абазівці, щоб поспілкуватися із місцевим старостою та дізнатися, як йому працюється на новій для себе посаді та чи вдається допомагати місцевій громаді вирішувати її проблеми.
«Об’їздив половину Європи, зараз повернувся розвивати свою громаду!»
Олександр зустрічає журналіста 0532.ua  на порозі старостату. Запрошує до свого кабінету.

Пояснює, тут він щодня приймає людей. Прийому немає лише коли старості потрібно поїхати у відрядження до Полтави чи до інших сіл старостинського округу. Всього у Абазівському окрузі – п’ять населених пунктів, у яких живе близько 2 тисяч населення. Найбільша Абазівка – 1590 мешкакців, ще є невеликі населені пункти Рожаївка, Соломахівка, Червона Долина та Лаврики. У них староста буває близько разу на тиждень – оглядає територію, цікавиться проблемами.
Я ж цікавлюся у Олександра тим, чому він вирішив піти працювати старостою. І він розповідає свою історію. Два роки тому він став членом громадської організації «Демократична сила відродження». Пояснює, що основними цілями громадської організації були облаштування благоустрою Абазівки та виведення села на новий рівень. Сьогодні ця громадська організація налічує понад сто активних членів, наймолодшому з яких – 5 років, а найстаршому – 83.

Саме за ініціативи інших членів громадської організації Олександр вирішив подавати свою кандидатуру на посаду старости.
-        На той час ми вже два роки проводили акції у громаді, але хотіли не лише робити це самі, але й наводити порядок вже на офіційному рівні та, по-можливості, залучати до цього процесу як місцеве самоврядування, так і державу, — пояснює мій співрозмовник.
На момент призначення старостою Олександру було 19 років. До цього він працював інженером сцени – спершу в Україні, потім – за кордоном. Згадує, що робота була надзвичайно цікавою. В Україні він мало не кожного дня бував у новому місті, зустрічав відомих зірок сцени. Потім разом із відомим балетом «Сухішвілі» об’їхав 53 міста у дев’яти країнах Євпропи: побував у Німеччині, Нідерландах, Австрії, Італії, Франції. Втім, коли гастролі припинили через карантинні обмеження, Олександр повернувся до Абазівки та зосередився на громадській діяльності.
-        Зараз робота старости мені подобається не менше, ніж моя попередня. Тому що тут я бачу можливість для змін у громаді та її розвитку.

Чим займається староста?
Одразу цікавлюся у Олександра – чи було у новопризначеного старости уявлення: чим потрібно займатися на новій посаді та які перші кроки робити.
-        Звісно, на такій посаді я до цього не працював, але у мене був дворічний досвід участі у громадській організації, яка займалася вирішенням нагальних для села питань. За два роки ми знайшли багато проблем у селі: і стихійні сміттєзвалища, і зони відпочинку, які мали неналежний вигляд. Це було найменше, з чого можна було почати.  Що повинен робити староста, я розумів – комунікувати і з мешканцями громади, і з міською радою. У людей дізнаватися їх проблеми, а у центрі громади шукати можливості для їх вирішення.

Коли прийшов на посаду, Олександр Кравченко одразу запланував навести порядок у паркових зонах, місцях відпочинку, привести до ладу усе, що стосується благоустрою.
Робочий день старости триває із 8:00 до 17:15 із понеділка по п’ятницю. Хоча, звісно, жителі громади часто телефонують і у вихідні, і у номінально неробочий час. Говорить – слухавку бере завжди, адже, як правило, нагальні питання потребують негайного вирішення. За свою роботу староста отримує 20 тисяч гривень на місяць.
Традиційний робочий день старости починається із обходу села та виявлення проблем. Потім – прийом громадян. Люди приходять із різними питаннями: у когось лампочка не горить; у когось коза на город зайшла, щось витоптала; у когось дерево потрібно обрізати; десь трансформатор вибило і потрібно відновити електропостачання.
Якісь конфліктні ситуації між представниками громади стаються нечасто – раз на тиждень, не більше. Тоді староста їде на місце, розмовляє із обома сторонами, знаходить компроміс. Іноді Олександр бере вирішення проблеми у свої руки.
— Нещодавно була ситуація із 80-річною бабусею, у якої немає водопостачання. Їй доводилося постійно носити воду від сусідів. Звісно, це складно у її віці. Ми із другом визвалися їй допомогти. Зробили велику бочку, поставили крани, протягнули шланг, домовилися із сусідами, що будемо періодично набирати цю бочку. Так проблему вирішили. Так, іноді доводиться щось брати і робити самому. А чому ні? До того ж, це у робочий час я староста, а поза роботою – член ГО. Чи був мій вік колись проблемою у роботі? Ні. У нас із повагою ставляться до молоді, адже люди бачуть, що у громадській організації багато роблять для села і реалізовує це, у тому числі, наша ж молодь, — пояснює Олександр.
Майже кожного дня старості доводиться їздити до Полтави: до міської ради, районної ради, центру реєстрації чи в інші установи. До речі, старостат вже отримав службовий автомобіль Renault   Duster, придбаний за кошти із міського бюджету. Щоправда, особисто їздити на ньому Олександр Кравченко не може, тому що не має права поєднувати посади старости та водія. Тому у старостат взяли на роботу водія. Також у штаті старостату іще працюють помічник старости, землевпорядник та прибиральниця. Зрештою, водій трохи розвантажив старосту, оскільки тепер він може забирати та відвозити документи до Полтави.
Комунікація із Олександром Мамаєм та заступниками міського голови
Олександр розповідає, що із заступниками міського голови зустрічається 2-3 рази на тиждень у форматі нарад або «питання-вирішення».
-        Із останнього у нас потрібно було замінити лампочки освітлення по селу. Ми раніше зверталися із цією проблемою, але у «Міськсвітла» не було фінансування, щоб додати лампочки на старостинські округи. Вчора це питання вирішили у робочому порядку, у селі поміняли 20 лампочок, — говорить староста.
Із комунальними підприємствами представники старостату комунікують дуже часто по робочих питаннях.
-        Із міським головою ми можемо зустрітися при будь-якій проблемі, якщо вона потребує його втручання. Він після кожного виконкому запрошує заходити до нього із проблемними питанням. У мене така потреба виникає нечасто, оскільки все вирішується у робочому порядку.
Олександр Кравченко також говорить, що зараз старостам навіть простіше вирішувати проблемні питання. Якщо раніше потрібно було шукати фінансування у бюджеті сільської ради, то зараз це вже проблема бюджету ОТГ. А завдання старости – лише донести інформацію про існуючу потребу.
Проблеми, які потрібно вирішити
Одна із найбільших проблем у Абазівці – застарілий водогін, якому понад 50 років. Починаючи із травня, цього року сталося вже більше двадцяти поривів. Щоб повністю замінити водогін по селу, потрібно близько 15 мільйонів гривень. У міському бюджеті коштів на це немає, тому представники старостату сподіваються, що, можливо, потраплять під один із проектів «Великого Будівництва».
-        Ми писали листи із проханням, нам відповіли – можливо, у вас вийде! Справа у тому, що у нас же свій водозабірник, який постачає воду до сусідніх сіл та у частину Полтави: Супрунівку, Автовокзал, 23 школу, Сади. Виходить, що Абазівка дає іншим воду, але ж хочеться, щоб і ми із водою були! – говорить староста.
Іще одна із місцевих проблем – практично зруйнована дорога із Соломахівки до Лавриків. Раніше вона була повністю асфальтована, зараз навесні під час танення снігу її просто розмиває.
Ще староста говорить, що у деяких питаннях хотілося б більшої підтримки від міста. Наприклад, по ОТГ вже створили і запустили мобільні бригади по покосу бур’янів, по благоустрою, але до Абазівки вони іще не дійшли. Зараз села старостинського округу викошують, знову ж таки, силами громадської організації. У громаді є працівник із благоустрою, працевлаштований у КАТП-1628, який у вільний час також займається сортуванням сміття. Проте для такого великого села один працівник із благоустрою – це 1/10 від потреби.

Які проблеми у Абазівці вже вдалося вирішити
Коли говоримо про вирішені проблеми, Олександр раз по раз згадує громадську організацію «Демократична сила відродження». Іншими словами, проблеми Абазівки вирішує не якась невідома абстрактна сила, а самі мешканці громади, об’єднані у громадську організацію.
Так, члени «ДСВ» зварили і своїми силами поставили на вулиці села 12 баків для збору сміття.

Пізніше, тоді ще сільська рада закупила іще 12 баків. Тоді баки «ДСВ» переробили під сортування сміття. Сьогодні місцеве комунальне підприємство заключило договорів із міським КП-1628 і машина із Полтави двічі на тиждень вивозить відсортоване сміття. Крім цього, у Абазівці вже 270 подвір’їв із 500 підписали договори на вивезення сміття. Це серйозне зрушення, адже стихійні звалища були однією із серйозних місцевих проблем.
Розповідаючи про «ДСВ», Олександр згадує, що першою спільною акцією організації була посадка вже дорослої ялинки неподалік від місцевої церкви. Тоді, два роки тому, люди разом копали великий котлован, привозили дерево із розсадника, садили та доглядали за ним.

За рік члени ГО висадили у селі близько 2,5 тисяч дерев – берези, срібний тополь. Після цього їх кожного вечора поливали. Взимку у місцевому парку зробили кілька десятків годівничок для білочок та зайчиків.

Також представники «Демократичних сил відродження» під час спільних суботників розчистили місцевий парк. Два роки тому він був всуціль зарослим та захаращеним деревами. Зараз у ньому планують встановити лавочки та велику дерев’яну бесідку.
У зелених зонах зела члени ГО облаштували кілька місць відпочинку. А на 200-річчя Абазівки у одному із них встановили символічний мангал. Він виконаний у вигляді авіаційної бомби, яка застрягла у землі. Справа у тому, що на цьому місці у часи Другої світової дійсно під час бомбардування впала бомба із літака. Місцеві жителі потім навіть знаходили осколки із неї. Деякі із них відшукали і символічно приварили до мангала.

Олександр Кравченко пояснює, що активно робота людей із громадської організації – це і є частиною самоврядування, гарним прикладом самоорганізації людей, які спільно вирішують проблеми громади.
Майже кожних вихідних у громаді проводять суботники: прибирають зелені зони, фрабують дитячі майданчики, ставлять столики та лавочки у місцях відпочинку, нещодавно виклали доріжку біля пам’ятника Шевченка.

 - Мене радує, що за два роки запал не спадає. Люди не відсиджуються вдома, своєю роботою демонструють, що хочуть змін, хочуть кращого життя для Абазівки – і щось роблять для цього! Крім цього, особиста участь привчає до відповідального ставлення. Адже, якщо ти сам облаштовував місце відпочинку, то потім хочеш підтримувати його у належному вигляді, аби твоя справа не зійшла нанівець.
Плани, ідеї та перспективи
Цього року Абазівка подала кілька проектів на співфінансування за «Бюджетом участі». Один із них – «Багатофункціональний спортивний майданчик». Потреба у фінансуванні складає до 500 тисяч гривень. Олександр Кравченко говорить, що у селі живе кілька сотень молоді, якій потрібне місце для занять спортом.
Ще один проект, який бажають реалізувати – «Безпечне село». У його рамках на в’їзді-виїзді та на центральних вулицях Абазівки планують встановити 12 камер спостереження. Потрібно на це 230 тисяч гривень.
Іще у планах старости – розчистка річки Полузір’я у межах села.

-        Зараз це питання на стадії розробки проекту. Проте зрушення хоча б у тому, що ми вже піднімаємо його у міській раді і я вірю, що нам вдасться знайти кошти і реалізувати цей проект.
Також на території Абазівки є старовинний ставок, який колись засновник села – пан Абаза – викопав для своєї дружини. Дно ставка викладене плитами, а у центрі ставка є острів, який і з «материковою» частиною раніше з’єднували два мости.
-        На острові була альтанка, у якій пари освічувалися у коханні. У нас є ідея відновити цей ставок, почистити його, знову прокласти туди місток і зробите місце, привабливе і для місцевих жителів, і для туристів, — ділиться планами Олександр Кравченко.

Домовляємося із Олександром, що він буде тримати нас у курсі справ у абазівській громаді. І ми обов’язково напишемо про розчищення річки та відновлення острову для закоханих, якщо ці задуми вдасться реалізувати. Зрештою, поки що жителі Абазівки демонструють лише позитивний приклад того, як громада, об’єднавшись, може вирішити будь-яку проблему.
Стежте за усіма проектами 0532.ua у нашому Telegram
Джерело: 0532.ua

[ad_2]

Источник: 0532.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *