У Полтаві відкрили меморіальну дошку фундатору терапевтичної школи області Максиму Андрійовичу Дудченку

Максим Андрійович Дудченко – без перебільшення легендарна особистість в історії Полтавської медицини.

Саме він був засновником та першим завідувачем кафедри факультетської терапії (нині кафедри внутрішньої медицини №1). Цьогоріч кафедра святкує п’ятдесяту річницю від часу заснування. З цієї нагоди за ініціативи терапевтичної спільноти та ПДМУ і особисто ректора Вячеслава Ждана було відкрито меморіальну дошку професору Дудченку. На урочистості завітали учні та друзі професора. Ділилися спогадами, віддали шану великому Лікарю та педагогу.

« Він був не тільки моїм вчителем. Він був мені як батько. І не лише для мене, а для всієї студенської спільноти. Його принципи, життєві й лікарські, лягли в основу формування нас, студентів. Це стало підгрунтям духовного надбання, яке не втратило своєї актуальності і сьогодні! Бо ж тільки народ, який шанує своє минуле, переймає перспективне бачення розвитку наукових надбань, має майбутнє! Цьому вчив нас Максим Андрійович Дудченко, це добре засвоїли всі, кому пощастило з ним працювати. Спасибі за науку бути Лікарем і Громадянином, Максиме Андрійовичу!» — сказав Вячеслав Ждан, відкриваючи урочистості.

Видатний лікар – клініцист, професор, доктор медичних наук, почесний академік УМСА, полковник медичної служби, учасник бойових дій Другої світової війни, ветеран праці та ветеран збройних сил СРСР.

Це далеко не повний перелік  регалій та заслуг професора Дудченка. Максим Андрійович прожив довге життя, був найповажнішим вченим України і до ста років був «у строю» — продовжував працювати.

Про це у своїй промові згадав онук Максима Андрійовича Дудченка – директор КП «2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», професор Максим Олександрович Дудченко:

«Кафедра внутрішніх хвороб була улюбленим дітищем Максима Андрійовича. Він вклав у її формування та діяльність всю свою душу. Не мислив себе без роботи. Вона давала йому наснагу та сили, його життєва філософія, ставлення до пацієнтів приклад для усіх прийдешній поколінь лікарів. Я надзвичайно вдячний усім, хто завітав сьогодні вшанувати пам’ять дідуся. Адже справді — людина жива доти, доки її пам’ятають».

ДОВІДКОВО:

За досягнення у навчальній, науковій, виховній роботі професор Максим Андрійович Дудченко був нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Почесною грамотою та пам’ятною медаллю С.П. Боткіна, орденом Богдана Хмельницького, орденами Червоного прапора, Вітчизняної війни І та ІІ ступеня, Червоної зірки.

В ознаменування значущих заслуг перед суспільством у серпні 2020 року Поважна рада Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден святого Пантелеймона» удостоїла професора УМСА Максима Андрійовича Дудченка високою відзнакою на Всеукраїнському рівні у номінації «Взірець служіння суспільству» — «Орденом Святого Пантелеймона».