Випускник політехніки створив універсальний наземний дрон і виклав у вільний доступ програму для його модифікації

Випускник ННІ інформаційних технологій та робототехніки Полтавської політехніки, магістр спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія» Олексій Михайліченко створив прототип універсальної гусеничної модульної платформи – наземного дрона, який може використовуватися під час рятувальних операцій, розмінуванні територій та в промисловості. Розробка інженера є його дипломною роботою, а скористатись може кожен, кому необхідно створити недорогу роботизовану, дистанційно керовану платформу.

Магістр спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія» Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Олексій Михайліченко створив прототип модульної моделі наземного дрона, що може використовуватися як для військових, так і для цивільних потреб, зокрема для рятувальних операцій, розбору завалів, розмінуванні територій, отримання даних з навколишнього середовища та в промисловості, у тому числі для бізнесу. За словами випускника-інженера, дану модель можна вдосконалювати та модернізувати відповідно до потреб. Головною метою ж перед собою ставив розробку безкоштовної модульної платформи, якою могли б користуватися усі бажаючі – навіть люди без спеціальної інженерної чи комп’ютерної вищої освіти. У подальших планах юнака – реалізація нових ідей та активна науково-дослідницька діяльність в обраній сфері.

«Мій проєкт розпочався з ідеї – на ринку у вільному доступі не було безкоштовних модульних платформ, якими міг би користуватися кожен користувач – надрукувати вдома деталі, зібрати по інструкції і послуговуватися даним винаходом у повсякденному житті. Я поставив перед собою задачу – створити прототип моделі наземного дрона та максимально здешевити його виробництво.

Усі презентовані деталі є модульними, мають особливі кріплення та додаткові отвори. Частина двигуна може легко замінюватися, навіть можна змінити тип платформи – з гусеничної на колісну, вона може рухатися по рівних, бездоріжжю і гористих поверхнях. При необхідності більшого зчеплення є можливість заміни гусеничної тяги, можна зробити більше виїмок для того, щоб зробити силу тертя з поверхнею більшою. Для здешевлення друку окремих деталей можна використовувати пластик різної якості. Крім того, враховуючи проблеми з енергопостачанням, дана форма платформи побудована так, щоб можна було її використовувати у місцях, де часто-густо світла немає взагалі. Модель адаптується під різні типи акумуляторів.

Модульна модель має внутрішні апаратні компоненти, які можна легко знайти на сучасному ринку – датчики для зняття даних з навколишнього середовища, роботизована рука, якою можна легко керувати, датчики руху, камери на передній частині. Незважаючи на воєнний стан, коли придбати необхідні деталі стало важче, ми впоралися, замінивши їх значно дешевшими.

Варто відзначити, що реального прототипу такої моделі раніше не існувало. Проєктування моделі наземного дрона тривало близько 40 годин, включаючи закупку дрібних деталей, тестування. Перевірка мультифункціональності пристрою тривала кілька днів», – розповів автор розробки Олексій Михайліченко і продемонстрував управління дроном через мобільний додаток.

Керування здійснюється через Bluetooth за допомогою гаджету на операційній системі Android (не нижче сьомої версії). Для радіокерування необхідно встановити інший додаток. Код до модульної платформи вже викладений Олексієм у вільному доступі.

Науковий керівник і консультант дипломної роботи відзначають яскравий захист магістерського дослідження Олексія наприкінці минулого року.

Роботу над магістерським дослідженням координувала науковий керівник кандидатка фізико-математичних наук, доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Олена Двірна. Консультантом дипломного проєкту став кандидат технічних наук, доцент кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Полтавської політехніки Василь Васюта.

Коли визначалися з тематикою дипломної роботи, враховували декілька основних факторів, зокрема існуючу потребу нашої країни у великій кількості пристроїв, що переміщуються по поверхні, літають тощо. Вони можуть використовуватися у процесі відновлення та розбудови держави після завершення повномасштабного вторгнення, відновлення зруйнованих будівель та споруд, у важкодоступних місцях завалів, деблокування людей чи тварин уламками будівельних конструкцій, куди часом рятувальникам важко дістатися. Незамінним помічником винахід стане у військовій справі, особливо при дослідженні та розмінуванні полів.

Відповідно до кваліфікаційних вимог наші випускники повинні вміти розробляти програмно-апаратне забезпечення, а по-третє, у нашому університеті створені надсприятливі умови для студентських та магістерських досліджень, які можуть стати в нагоді Збройним Силам України та використовуватися у найрізноманітніших сферах.

Тож спільно з Олексієм вирішили зайнятися корисною та цікавою справою. У процесі виконання роботи досліджували інші прототипи на гусеничному та колісному ходу, з різними типами акумуляторів, орієнтуючись на які, можна вносити зміни в остаточний варіант моделі. Якщо говорити про реальність масового використання такої моделі, то вона є досить високою, зважаючи на її економічну ефективність.

У результаті проєкту отримали, з одного боку, кваліфікованого інженера, а з іншого – прототип модульної моделі, який, переконаний, стане в нагоді на виробництві, в бізнесі тощо. На мою думку, поставлена мета була успішно досягнута: маємо продукт, який можна модернізувати. вдосконалювати та сміливо використовувати», – прокоментував консультант проєкту, кандидат технічних наук, доцент кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Полтавської політехніки Василь Васюта.

За її словами наукового керівника проєкту, кандидатки фізико-математичних наук, доцентки кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Олени Двірної, країну, у якій так багато талановитих і небайдужих молодих людей, готових ще більше працювати задля її швидшого відновлення, неможливо перемогти.

«Студентська молодь має широкі перспективи для відновлення та розбудови нашої держави. У стінах нашого університету культивується розуміння, що ми – одна нація, і там, де ми можемо, маємо підтримувати Україну. Кожен з нас намагається зробити все, що в наших силах. Тому, вкладаючи невеликі часточки власної сумлінної праці, кожен з нас докладає зусиль до нашої спільної Перемоги!», – зазначила науковиця.

За словами ректора Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професора Володимира Онищенка, з перших днів війни Полтавська політехніка впевнено тримає власний освітній фронт, максимально долучаючи майбутніх фахівців різних спеціальностей до проєктування ідей, які б допомагали у воєнний та повоєнний період відновлювати зруйновану інфраструктуру. Корисними практичними кейсами генерації, успішної реалізації та просування сміливих інноваційних ідей наразі може поділитися Навчально-науковий інститут інформаційних технологій та робототехніки.

«У непростих умовах нашого воєнного сьогодення кожен свідомий громадянин України хоче стати в нагоді своїй країні.

Цьогорічні випускники-магістри обирали для своїх дипломних робіт ідеї, яким можна знайти практичне застосування під час і після війни.

Одним з таких талановитих, патріотичних молодих громадян України є ще нещодавно студент, а нині магістр спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія» Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки Олексій Михайліченко і я дуже радий, що цим зацікавились засоби масової інформації та потенційні інвестори.

Як ректор зазначу – політика нашого університету: не наука заради науки, а проходження повного циклу – від ідеї до комерціалізації наукових розробок та впровадження їх в реальний сектор виробництва, економіки. Презентована модель у перспективі може мати серійне виробництво – цю ідею неодмінно презентуємо бізнесу, і всіляко заохочуємо бізнес-партнерів, стейкхолдерів стежити за інноваціями, які пропонує молоде покоління.

Надзвичайно приємно, що наш університет продовжує бути територією успіху для талановитої студентської молоді, яка реалізовує себе, свій науково-освітній потенціал у надсучасних лабораторіях, стаючи рушійною силою якісних суспільних змін. Навіть в умовах воєнного стану Полтавська політехніка продовжує створювати умови для особистісного зростання майбутніх професіоналів, занять науково-технічною творчістю, а найбільше радує те, що переважна більшість молоді, яка навчається у нашому університеті, бачить своє майбутнє в Україні та готова сумлінно працювати на післявоєнного відновлення та розбудову своєї Батьківщини.

Дуже скоро вітатимемо Олексія з отриманням диплому магістра!», – прокоментував очільник Полтавської політехніки.

Навіть в умовах воєнного стану та повномасштабного вторгнення рф на територію нашої країни, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», один з кращих класичних університетів України та флагман вищої освіти Полтавського регіону продовжує створювати умови для повноцінного розвитку та особистісного зростання майбутніх професіоналів, плідних занять науково-технічною творчістю. Випускники Полтавської політехніки користуються попитом на українському та європейському ринку праці.

За матеріалами Медіацентру Національного університету  «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»